В общем поиски собаки привели меня к вопросу про охоту. Рыбалку я люблю, не разбираюсь особо, но процесс нравится. А про себя и охоту, я както даже не думала никогда. Поделитесь, кто как пришел к этому? Огнстрельное в руках немного держу. как пистолет, так и то что дробью стреляет, но не разбираюсь и дома не имею.
На полювання я вперше сходив коли в мене ще своєї зброї не було. Знайомі витягнули на колективне відкриття зайця зимою і навіть дали покористувати свої деякі ружбайки щоб відчув різницю бо мучився вибором що собі брати. Ми цілий день натовпом ходили по засніжених полях і побачили аж двох зайців. По одному стрельнули але промазали і він втік. А другого підранили і ганялись за ним більше години стріляючи навздогін але він теж умудрився в якійсь посадці чи саду загубитись. Тоді всі прийшли на "грибочки", варили на вогні різні страви, багато пили і розстрілювали пляшки. А потім по дорозі до села самі "правильні мисливці" типу щоб не обідно було розстріляли якусь заблудшу собаку прямо з вікна машини на ходу. Ну і це був мій останній похід на офіційне полювання. Після того я регулярно на самоті човгаюсь по лісах та буєраках, маю різну зброю та лайку і постійно оновлюю мисливський квиток. але по диких звірах і птахах не стріляю. Ну хіба що треба буде харчі здобувати або захищатись від когось скаженого. Відповідно стрільба з резиностріла по агресивній собаці і з пневматики/флобера по зграї шпаків що обжирає мою черешню не рахується. Можливо якщо б я жив в країні, де всякого звіра аж валом кишить - картина була б інша. Але отих два зайці на 30 голодних мисливців мені запамятались на все життя.
catkoua 24.12.2018 11:50 пишет: На полювання я вперше сходив коли в мене ще своєї зброї не було. Знайомі витягнули на колективне відкриття зайця зимою і навіть дали покористувати свої деякі ружбайки щоб відчув різницю бо мучився вибором що собі брати. Ми цілий день натовпом ходили по засніжених полях і побачили аж двох зайців. По одному стрельнули але промазали і він втік. А другого підранили і ганялись за ним більше години стріляючи навздогін але він теж умудрився в якійсь посадці чи саду загубитись. Тоді всі прийшли на "грибочки", варили на вогні різні страви, багато пили і розстрілювали пляшки. А потім по дорозі до села самі "правильні мисливці" типу щоб не обідно було розстріляли якусь заблудшу собаку прямо з вікна машини на ходу. Ну і це був мій останній похід на офіційне полювання. Після того я регулярно на самоті човгаюсь по лісах та буєраках, маю різну зброю та лайку і постійно оновлюю мисливський квиток. але по диких звірах і птахах не стріляю. Ну хіба що треба буде харчі здобувати або захищатись від когось скаженого. Відповідно стрільба з резиностріла по агресивній собаці і з пневматики/флобера по зграї шпаків що обжирає мою черешню не рахується. Можливо якщо б я жив в країні, де всякого звіра аж валом кишить - картина була б інша. Але отих два зайці на 30 голодних мисливців мені запамятались на все життя.
у нас оленей толпы ходят по городу. но, отстрел, только раз в год и только тех кого скажут и как я понимаю далеко не всем разрешают. полиция перкрывает резервацию и они их там охотят.