Відповісти
Туди їхали через Славутич-Комарин (зробили величенький гак з туристичною метою).
Київ-Чернігів - все стандартно, Київська область дуже на трієчку, особливо люта Броварська окружна, а міст на Бориспільську окружну - ями по коліно. Чернігівська область - все ок, можна навалювати. Жодного екіпажу поліції з радаром не бачили.
Чернігів - КПП Славутич - дорога хороша, пуста дворядка, ям нема, можна гнати.
Кордон пройшли приблизно за годину сумарно, черг нема взагалі (2 автівки разом з нами). На українському кордоні всім на тебе плювать, поки сам не зайдеш у вагончик. Загалом враження бездіяльності. На білоруському все досить оперативно, шмон мінімальний, декларація на авто - аналогічна російській, але на іншому бланку.
Дороги в Білорусі хороші, ям не помітив взагалі, але інфраструктури мінімум. В Гомелі скрізь толкова розмітка, народ їздить помірковано.
Назад поїхали через Нові Яриловичі. Там автобуси (білоруси їдуть на море) і загалом є невеликі черги. Знову ж - самому стукати у віконечка. На українському КПП враження злісної бездіяльності, мордаті погранці шастають туди-сюди, ігноруючи автівки.
Сумарно - 1,5 години на обидва КПП, українське - годину, 4й в черзі.
До Чернігова дорога приємна, є свіжі відремонтовані ділянки, решта залатана. Можна гнати.
Загалом приємно скатався, Білорусь порадувала порядком на дорогах, а білоруський кордон суб'єктивно людяніший, ніж російський.
Редагувати
Цитувати
