Это про доверенность на конкретные действия, так все понятно. А если такой вариант: Я Васе ничего не должен. Я даю Пете 100 грн и доверенность расспоряжаться ими как ему захочеться. Петя садиться с Васей играть в карты на деньги, используя доверенные ему 100 грн. Петя выигрывает у Васи, получает выигрыш. После игры Вася просматривает записи камер наблюдения и опросив свидетелей выясняет что Петя обиграл его нечестно, с использованием шулерских приемов.
К кому должен обращаться Вася за вовзратом проигранных денег: к Пете, который нечестно его обыграл, используя мои деньги или ко мне, так как на мои деньги Петя играл?
...потому что пример с шулером - он больше имеет отношения к договору займа или дарения, чем доверенности.
Допустим, у тебя есть некий актив (скажем, гараж под СТО), которым ты доверяешь распоряжаться Пете. Петя, используя оный гараж, "кидает" контрагентов (собирает деньги, но работу не делает). Все претензии - в данном вопросе к Пете. Если в деяниях Пети есть состав одной из статей УК - сидеть будет Петя, а не доверитель
Но, если к Пете придет СЭС и скажет, что гараж не соответствует санитарным нормам (и вот вам штраф!) - то штраф придется платить владельцу гаража.
Переводя это в сферу автоправа - если Петя проедет на доверенной машине "на красный", то штраф повесят на владельца, который потом может взыскать оный штраф в порядке регресса. Но если пьяный Петя собъёт ребёнка - то в тюрьму сядет именно Петя, а не владелец. По "гражданке" - ответственность несет владелец, по "уголовке" - непосредственный исполнитель преступного деяния.
По моему, так. Опять же - если где ошибся, местные профи поправят. (За что лично я всегда и вечно благодарен!)
...что в случае с Петей-шулером - претензии всё равно к нему лично, не к тебе. Потому как в деяниях Петра есть признаки уголовного преступления.
А вот если он на эти деньги совершит гражданско-правовую сделку от твоего имени и по твоему поручению, и затем кинет контрагента (скажем, сделает частичную предоплату, заберет товар, а остатка денег не отдаст) - то с претензиями придут именно к тебе.
В ответ на: ...потому что пример с шулером - он больше имеет отношения к договору займа или дарения, чем доверенности.
Почему?
В ответ на: Допустим, у тебя есть некий актив (скажем, гараж под СТО), которым ты доверяешь распоряжаться Пете. Петя, используя оный гараж, "кидает" контрагентов (собирает деньги, но работу не делает). Все претензии - в данном вопросе к Пете. Если в деяниях Пети есть состав одной из статей УК - сидеть будет Петя, а не доверитель
Но, если к Пете придет СЭС и скажет, что гараж не соответствует санитарным нормам (и вот вам штраф!) - то штраф придется платить владельцу гаража.
Штраф, наверное, будет платить организация, проводящая работы, в нашем случае - это ЧП Петя
В ответ на:
Переводя это в сферу автоправа - если Петя проедет на доверенной машине "на красный", то штраф повесят на владельца, который потом может взыскать оный штраф в порядке регресса. Но если пьяный Петя собъёт ребёнка - то в тюрьму сядет именно Петя, а не владелец. По "гражданке" - ответственность несет владелец, по "уголовке" - непосредственный исполнитель преступного деяния.
По моему, так. Опять же - если где ошибся, местные профи поправят. (За что лично я всегда и вечно благодарен!)
Гражданки тут никакой нет, есть только админа и уголовка, в обоих случаях оветственность несет именно тот, кто совершил правонарушение.
Насчет гражданки и ответственности за действия источника повышенной опастности - то все упираеться в украинсткий термин "володіти". Отвечает тот, кто "володіе" на законных основаниях. Что такое "володіти" в ГК не указанно. Толи это иметь в собственности, толи свободно распоряжаться (например, по доверенности).
В ответ на: Но, если к Пете придет СЭС и скажет, что гараж не соответствует санитарным нормам (и вот вам штраф!) - то штраф придется платить владельцу гаража.
Тут не соглашусь! С какой это радости это проблемы владельца? Ведет деятельность в помещении Петя и он должен перед началом этой деятельности получить соответствующее согласование СЭС. Исключение, если при заключение договора аренды было четко оговорено изменение целевого назначения помещения под нужды Пети с доработкой под требования СЭС со стороны арендадателя.
Зовсім не згоден з намаганням перекласти відповідальність на довірителя, адже в статті ви самі зазначаєте що відсутнє законодавче визначення поняття "володіння", в той же час з ТДП випливає, що можливість переміщатися ТЗ (використовувати) на власний розсуд це і є "володіння" майном. Таким чином на даний момент Ваша спроба покласти відповідальність на довірителя є лише Вашою власною позицію, достатня обгрунтованість даної позиції відсутня.
Стало цікаво, чи дійсно я правий і прийшов до висновку, що Ваша позиція стосовно довіреності є невірною. Адже ч.1 ст. 1166 ЦК України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.". Таким чином посилання на поняття представництва є безглуздим, окрім того ч.2 ст. 1187 ЦК України є слово "тощо", отже є можливість притягнути довіреність, володіння можливість здійснювати дії по використання даного майна на власний розсуд. Крім того, як показує судова практика моя позиція є вірною. Отже помилки не тільки в орфографії.
У тому-то й полягає юридична сутність довіреності, що мова йде про використання не на власний розсуд і не у власних інтересах отриманого на виконання довіреності майна, а в інтересах довірителя!
В ответ на: .1 ст. 1166 ЦК України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.".
Ця позиція не є безумовною, оскільки законодавство містить цілий ряд випадків, коли шкода відшкодовується не тією особою, яка її заподіяла, а іншою особою. Зокрема, шкода, заподіяна неповнолітнім, а також, що є важливим для аналізу даного питання, шкода, заподіяна найманим працівником при виконанні трудових обов'язків, яку відшкодовує роботодавець. Є відповідні специальні норми, які встановлюють такий режим відшкодування. Аналогічним чином спеціальними нормами по відношенню до процитованої Вами є й норми, які регулюють інститут представництва як такий і встановллють виникнення прав та обов'язків при діях на підставі довіреності саме у довірителя.
В ответ на: ч.2 ст. 1187 ЦК України є слово "тощо", отже є можливість притягнути довіреність, володіння можливість здійснювати дії по використання даного майна на власний розсуд.
По-перше, тут слід вдаватися ще й до хронологічного тлумачення законодавства, в такому випадку ми прийдемо до висновку, що з цього списку довіреність виключили недаремно. По-друге, як вказано вище, про власний розсуд в даному випадку не може бути й мови виходячи з самої правової сутності довіреності. (Інше питання, що у нас довіреність фактично прикриває зовісім інші правовідносини, але питання удаваних угод виходить за межі даного дослідження.)
В ответ на: Крім того, як показує судова практика моя позиція є вірною.
Дана судова практика є наслідком дії старого законодавства, яке саме це питання не регулювало, а фактично віддавало на відкуп авторам Постанови Пленуму ВС. Хоча зараз ситуація змінюється, і говоррити, що судова практика є однозначною у бік Вашої точки зору, вже не можна.