ой, а можна я як голова ОСББ скажу...бо наслідки після схожих івентів були Оці котики собачки, яких добрі серця пускають в будинок погрітися в мороз не думають про те що "виховані собачки і котики" не будуть терпіти. Вони, бляха, сруть прям в МЗК (місця загального користування). Ну ще коли на плитку навалили купку, то можна прибрати (хоча теж не дуже цікаво), а от коли стіну обісцють нещодавно пофарбовану ...тут мене починаєть тригирить. У нас після кількох випадків загальне рішення ОСББ-шної групи було таке "переймаєшься тваринками - неси додому, де твоя особиста територія, а спільно-сумісна власніть, то спільно-сумісна власність"
Це доволі очевидні речі, але "тварино-захисники" не користуються логікою. Це як ПГМ (православіє головного мозку) - віра в непогрішимість свого куміру, ніякі аргументи не працюють.
Та отож. Якби ті сердобольні годувальники прибирали за тваринками, було б норм. Але практика показує, що несуть помиї дементні бабці з усього району: "сабачьку здєсь кормют?". А коли їм кажеш - "а прибирати хто буде?", чомусь лаються матюками Зимою ще фіг з ним - сніжком присипало оте все, що вони наприносять на подвір"я в кульках, приморозило й не видно. А влітку це ж капець - гнилля, мухи, смердіж..
Я про місто і підгодовуючих. Хоча і в селі ці рано чи пізно дограються.
То як конкретно підгодовування тварин повʼязано з їх неадекватною поведінкою? Чи логіка в тому, що вони мають здохнути від голоду і тоді не буде ніякої неадекватної поведінки? А може навпаки, тварина, яку годують люди, буде добре до них відноситись? І навпаки, проявляти агресію, якщо якесь бидло її перед тим копне? Регулярно зустрічаю безпритульних тварин, нажаль. І жодного разу не спостерігав від них агресії.
тобі просто пощастило. мене ще малим ледь не погриз покинутий пес (типу алабая щось), який на районі бігав. Я від нього втік на дерево і довго там сидів, доки якісь прохожі дорослі штахетинами не відігнали (бо дорослі з голими руками теж його боялись). Після того випадку я з тренування додому коли йшов, то гак робив, щоб обійти , де та псина тусила (а це не ліс якись, це посеред міста). І такі її пристрелили, бо когось добре покусала. Тоді ще можна було (90-ті роки). У нас місто потерпало від величезних зграй дворняг, багато людей було покусано і з жахливими наслідками теж було. то перестріляли майже всіх. зоозахист тоді не в тренді був, одже ніхто не переймався. свиней/корів он кожен день в товарних кількостях валять не самим гуманним методом (а самим ефективним і швидким), а зоозахисників це не парить
Доречі, зараз знов ці зграї з'являються, бо грошей не стеррилізацію не виділяють, притулків нема, а сердобольні зоохахисники підкормлюють постійно. звісно, це має вирішуватись цивілізовано, але якщо доведеться обирати між людиною та твариною, то вибір зрозумілий
Трохи не по темі, але можливо є форумчане, що зможуть з юридичної точки зору надати правову оцінку. Є хата дідуся в селі, що належитиме в рівних долях двом рідним мені людям. Одна з яких живе там та має кільканадцать котів/собак і не зовсім з отим всім ладить, а інша регулярно наїздить та має алергію на то все. Усі претензії зходяться до мене треш у тому, що перша з них- більш рідніша
то міськрада централізовано відстрелювати почала, бо дуже багато нападів було. а зараз наче закон забороняє.
Централізований відстріл - то інше, дійсно - в минулому вже. Але зараз якщо напад собаки загрожує життю чи здоров’ю - застосування зброї закон не забороняє.
Котиків дуже люблю. Стайня з халабудами в підїзді - категорично проти. Блохи, залишки корму, екскремени, ітд. Або шукати хазяїна, або хатка у дворі, можна з підігрівом.
Людина цікаве створіння, чомусь знайшла твердження, що вона вправі вирішувати за інше створіння, що йому краще Був кіт, в юності, завезли його в село, він гайнув кудись і не бачили його двоє суток, потім прийшов, весь в павутинні, енергійний і активний. В квартирі сидів біля відчиненого вікна і ледь тинявся. Після цього, ніхто назад і не подумав забирати. Дуже люблю тварин, але брати на себе і вирішувати за них їх життя більше не буду В будинку є котятниця, близько 5 котів перед будинком, облаштувала їм лежаки, харчівню. Були незадоволені, щось там з'ясовували, трохи скромніше котики стали мешкати, поки тиша