Заради маркетингу конструюють і АС із нижнім порогом у 20 Гц.
Взагалі-то нижній поріг у 20 гц (а по гостам він був не на поличці ачх, а вже на припустимому гостом завалі, як і 20 кгц, як там зараз у сучасної акустики я не знаю) гарантує те, що 60 гц (16 кгц) вже будуть на поличці і ми їх почуємо якісно, а не те, що ми якісно почуємо 20 гц і 20 кгц, яких дійсно майже ніякий оркестр не видасть
Заради маркетингу конструюють і АС із нижнім порогом у 20 Гц.
Взагалі-то нижній поріг у 20 гц (а по гостам він був не на поличці ачх, а вже на припустимому гостом завалі, як і 20 кгц, як там зараз у сучасної акустики я не знаю) гарантує те, що 60 гц (16 кгц) вже будуть на поличці і ми їх почуємо якісно, а не те, що ми якісно почуємо 20 гц і 20 кгц, яких дійсно майже ніякий оркестр не видасть
... а 20 КГц ще й ніхто не почує, окрім домашнього кота. В ттх від Dynaudio, які щойно читав, частотний діапазон вказано з обмеженням у -3Дб. Як було у совковому ГОСТі - не пам'ятаю. Там в стандартах на апаратуру щось міняли кардинально, коли я був студентом. У підсумку усі вироби совкопрому піднялися у класифікації, типу 35 АС 212 стали 35 АС 012, Вільма 204 стала Вільмою 104 і т.п.
harald67 09.10.2024 14:49 пишет: В ттх від Dynaudio, які щойно читав, частотний діапазон вказано з обмеженням у -3Дб. Як було у совковому ГОСТі - не пам'ятаю.
Ну нарешті... "Dуnaudio emit 10 у якої частотний діапазон 64-25000 Гц" та нерівномірність АЧХ -3 дБ - то з цього виходить, що у західних "ГОСТах" інакше вказується частотний діапазон, ніж було у радянських, ось для порівняння: Технические характеристики S-70: Диапазон воспроизводимых частот: 25 (-17 дБ) – 25000 Гц Неравномерность АЧХ в диапазоне 100 – 8000 Гц: ±4 дБ І ось тут їх АЧХ: https://ldsound.info/35-as-013-radiotehnika-s-70/ Є ж різниця. Приблизно схожа АЧХ буде і з західними АС, тільки там діапазон, як я розумію, вказано у межах тієї самої горизонтальної "поличкі", тоді як у S-70 він охоплює зону завалу (про що писав камрад). Це пояснює те, що ти чуєш ті ж самі баси на АС з діапазоном від 63Гц.
harald67 09.10.2024 14:49 пишет: В ттх від Dynaudio, які щойно читав, частотний діапазон вказано з обмеженням у -3Дб. Як було у совковому ГОСТі - не пам'ятаю.
Ну нарешті... "Dуnaudio emit 10 у якої частотний діапазон 64-25000 Гц" та нерівномірність АЧХ -3 дБ - то з цього виходить, що у західних "ГОСТах" інакше вказується частотний діапазон, ніж було у радянських, ось для порівняння: Технические характеристики S-70: Диапазон воспроизводимых частот: 25 (-17 дБ) – 25000 Гц Неравномерность АЧХ в диапазоне 100 – 8000 Гц: ±4 дБ І ось тут їх АЧХ: https://ldsound.info/35-as-013-radiotehnika-s-70/ Є ж різниця. Приблизно схожа АЧХ буде і з західними АС, тільки там діапазон, як я розумію, вказано у межах тієї самої горизонтальної "поличкі", тоді як у S-70 він охоплює зону завалу (про що писав камрад). Це пояснює те, що ти чуєш ті ж самі баси на АС з діапазоном від 63Гц.
Ну ти це перегнув, що я чую від S70 ті самі баси що нехай і від найдешевшої з лінійки Дінаудіо і найдрібнішої в модельному ряду, але усе таки Дінаудіо. У Дінаудіо усе набагато краще, оскільки власне звук це не просто частотний діапазон АС. А тут ще й елітний виробник Дінаудіо, це ж навіть не якісь там Далі чи Полкаудіо. Це супер виробник. Але на захист S70 слід сказати що вони на 35 років старіші і за конструкцією, і за станом.
В ответ на: Ну ти це перегнув, що я чую від S70 ті самі баси що нехай і від найдешевшої з лінійки Дінаудіо і найдрібнішої в модельному ряду, але усе таки Дінаудіо.
Ну це я дуже приблизно говорю. Взагалі розміри, конструкція, усі ті коефіціенти спотворень - все має значення, але без детальних характеристик з АЧХ чи натурних експериментів складно про щось говорити, бо доведеться спиратися лише на суб'єктивне сприйняття. Та і який сенс порівнювати по комплексу параметрів неспівставні АС - різних епох, якості та конструкції. Тим більш, що в мене S70 працюють в не самому кращому для НЧ пасивному режимі, а з Дінаудіо ніхто не буде робити такі ж самі експерименти з ризиком спалити динаміки за 700 дол.
harald67 08.10.2024 17:47 пишет: величезний басовик, маленький СЧ і чимала за діаметром пішалка. А двополосні взагалі як 10МАС - басовик плюс СЧ/ВЧ дифузор невеличкий. Зараз же в трисмугових АС динамік середніх частот став набагато більшого розміру, басовик навпаки - суттєво зменшився в діаметрі (часто розміром з СЧ), а піщалка стала мініатюрною. А в двосмугових тепер великий НЧ/СЧ динамік і маленька піщалка.
Різні були колонки. В одній з кімнат була повністю саморобна акустика і підсилювач. Колонка - НЧ динамік 6ГД2 і під нього розраховани панель акустичного опору, також на передній панелі внизу, СЧ - 4ГД35, а от ВЧ - набір з кількох 2ГД36, котрі стояли під кутом до площини передньої панелі, мали нахил через один то вправо то вліво. Ну і набір фільтрів, котрий тепер чомусь називають "кросовером", як авто... По звуковому тиску на ВЧ та конструкція була еквівалентна динаміку потужністю 50 Вт. Конструкція ВЧ частини була взята також з якогось журналу. Оскільки і нч і сч динаміки були з високим звуковим тиском, то така колонка здавалась потужнішою за S90.
harald67 08.10.2024 17:47 пишет: величезний басовик, маленький СЧ і чимала за діаметром пішалка. А двополосні взагалі як 10МАС - басовик плюс СЧ/ВЧ дифузор невеличкий. Зараз же в трисмугових АС динамік середніх частот став набагато більшого розміру, басовик навпаки - суттєво зменшився в діаметрі (часто розміром з СЧ), а піщалка стала мініатюрною. А в двосмугових тепер великий НЧ/СЧ динамік і маленька піщалка.
Різні були колонки. В одній з кімнат була повністю саморобна акустика і підсилювач. Колонка - НЧ динамік 6ГД2 і під нього розраховани панель акустичного опору, також на передній панелі внизу, СЧ - 4ГД35, а от ВЧ - набір з кількох 2ГД36, котрі стояли під кутом до площини передньої панелі, мали нахил через один то вправо то вліво. Ну і набір фільтрів, котрий тепер чомусь називають "кросовером", як авто... По звуковому тиску на ВЧ та конструкція була еквівалентна динаміку потужністю 50 Вт. Конструкція ВЧ частини була взята також з якогось журналу. Оскільки і нч і сч динаміки були з високим звуковим тиском, то така колонка здавалась потужнішою за S90.
Ну фільтри в багатосмуговій акустиці, які розділяли частотний діапазон між динаміками називали кросоверами в англомовних країнах ще раніше, як цим терміном почали називати паркетники. Щодо конструкції саморобної колонки з твоїх студентських років нічого не скажу бо навіть не уявляю що це таке і як воно звучало. А от щодо потужності то щось мене дивує. Як на мою думку до гучність звучання пасивної колонки залежить насамперед від двох параметрів: потужності підсилювача і чутливості колонки.
harald67 10.10.2024 20:39 пишет: Як на мою думку до гучність звучання пасивної колонки залежить насамперед від двох параметрів: потужності підсилювача і чутливості колонки.
Так, компресійні головки (з гумовим підвісом) у порівнянні зі звичайними мають меншу чутливість і менший звуковий тиск. Тому і акустичні системи на звичайних головках, якщо правльно розраховані, звучать більш потужно. Так, нижня частота у них трохи вища, але звучання краще. Особливо якщо підсилювач ламповий. Параметри 75гдн1-4 (35ГД2) із S-90 Параметри 6ГД2 Ну і правильне розташування головок має дуже велике значення. Потрібно встановдювати їх так, щоб їх котушки були в одній площині, тоді фазові спотворення набагато менші. Недарма деякі системи для кожного динаміка мають окремий ящик.
harald67 10.10.2024 20:39 пишет: Як на мою думку до гучність звучання пасивної колонки залежить насамперед від двох параметрів: потужності підсилювача і чутливості колонки.
Так, компресійні головки (з гумовим підвісом) у порівнянні зі звичайними мають меншу чутливість і менший звуковий тиск. Тому і акустичні системи на звичайних головках, якщо правльно розраховані, звучать більш потужно. Так, нижня частота у них трохи вища, але звучання краще. Особливо якщо підсилювач ламповий. Параметри 75гдн1-4 (35ГД2) із S-90 Параметри 6ГД2 Ну і правильне розташування головок має дуже велике значення. Потрібно встановдювати їх так, щоб їх котушки були в одній площині, тоді фазові спотворення набагато менші. Недарма деякі системи для кожного динаміка мають окремий ящик.
Я не маю таких глибоких теоретичних знань у сфері проєктування акустичних систем то ж з цікавістю прочитаю твої думки. Але саме проєктування акустичних систем несе у собі певний елемент алхімії, внаслідок чого часто буває що дуже правильно розрахована і спроєктована акустика звучить так собі, і навпаки (це мої емпіричні враження за підсумках прослуховування кількох сотень, а може і понад тисячі різних пар АС протягом мого життя). Наприклад одні з найдорожчих відомих мені АС взагалі двосмугові і розташовані в одному корпусі Tannoy Westminster хоча вони і коаксіальні. Щодо лампового підсилювача - мені вони не подобаються. По перше ціною . Ну і однотактний ламповий підсилювач (який видає найбільш якісний звук серед лампових) має потужність ну максимум 10 Вт на канал. Отже звичайні АС із чутливістю в стандартних межах 84-88 Дб до нього не підходять. Отже потрібні рупорні АС чутливістю 100+ Дб, які мають розмір холодильника і цінник недорогої автівки. Та і сам ламповий підсилювач якісний коштує приблизно стількі ж. Ще його треба прогрівати півгодини-години перед прослуховуванням і часто міняти лампи (які також коштують як пляшка колекційного віскі). Отже дуже багато грошей, багато хоботні і не такий вже видатний звук.