Їздив два дні поспіль містом, мріючи побачити на власні очі підтвердження деяким тезам, які висловлювалися у треді NoFear'а кілька днів тому: що всі стали більш вічливими, що аварійкою всі миготять, як скажені, що пропускають і машини і пішоходів, що номери КА не тільки самовпевнені самодури, а бувають і нормальні люди трапляються...
Пропускав в різних ситуаціях ну разів 10. У відповідь нічого. Ну, я не комплексую, все одно: яко їдеш і нікуди не поспішаєш, то пропускати людей і бути ввічливим - дуже просто.
З номерами КА - у всіх випадках замість того, щоб бути ввічливим - тиснули на газ і ускладнювали життя. "Волги" якось дуже не сподобалися, мабуть тому, що вони такі великі і нічого не бояться (без образ). Таксист, який на Толстого стояв на бровці в очікуванні клієнтів, навіть без поворотників почав вклинюватися у майже стоячу пробку. Я пропустив, хоча так і не зрозумів, а чом би поворотником не блимнути. То він так і поїхав. "Лакі", думаю, бо ж в пробках народ зазвичай злий, то стояв би він з десять хвилин, поки виїхав...
Тут маршрутка скажена: я зупинився у другій смузі на пішоходному переході, пропускаючи жіночку, яка уже довго стоїть посередині дороги (на зебрі!). А той ідіот їде по першій смузі і навіть не дивиться. Або ж тролейбус, який на Артьома вирішив, в умовах напівпробки об"їхати авто, припарковане в його смузі. Добре, що я побачив його у праве дзеркало і було місце куди втікати на зустрічну. Або жмоти, на повортоті з Артема на Дегтярівську (навколо лук"янівського ринку). Ну якщо вже пробка на світлофорі і одразу ж за перехрестям, навіщо ж виїжджати на саме перехрестя і блокувати дорогу тим, хто хоче повернути ліворуч? Ех...
Але, нарешті, відбулося те, чого так чекав. На Артемі пропускаю дівчину, яка чекає перейти дорогу. І вона вдячно подивилася на мене - і так: "Блим" аварійкою...
А в принципі - все гуд. Слухаєш собі smooth jazz на ренесансі, і все здається таким ввічливим. І не хочеться зовсім ніких Рамштайнів...