Відповісти
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С.В.
Гуріна М.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.,
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06.05.04 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20.07.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії державного автомобільного інспектора Харківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Тюніна Олексія Івановича, управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області зі скаргою на неправомірні дії державного автомобільного інспектора Харківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Тюніна Олексія Івановича, управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06.05.04 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу ОСОБА_1було залишено без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 06.05.04 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 06.05.04 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20.07.04 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 224-228 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 13 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» при наявності підстав для позбавлення водія права на керування транспортним засобом або накладення стягнення у вигляді штрафу посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України мають право не повертати зазначене посвідчення до прийняття рішення про позбавлення права або сплати визначеного штрафу. У цьому разі водієві видається тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. За фактом затримання посвідчення і видачі тимчасового дозволу на керування транспортним засобом складається протокол про його вилучення або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 4 Положення про талон до посвідчення водія при вилученні посвідчення водія талон до нього дає право керувати транспортними засобами відповідної категорії протягом одного місяця. Після закінчення цього строку, якщо він не був продовжений в державній автомобільній інспекції, талон підлягає вилученню.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, оскільки, як вбачається з рішень судів, скаржник сам відмовився від отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом. Крім того, при вилученні посвідчення водія державним автомобільним інспектором Харківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Тюніним О.І. скаржнику було повернуто талон до посвідчення водія, яке відповідно до Положення про талон до посвідчення водія дає право керувати транспортними засобами відповідної категорії протягом одного місяця.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 212, 215, 2201. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 06.05.04 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20.07.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного автомобільного інспектора Харківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Тюніна Олексія Івановича, управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
PS. Вообще-то, 13-ю часть из 15-й статьи закона о ДД исключили еще в 2004-м году. А ставшая после этого 13-й бывшая 14-я часть на изъятие в/у никак не налазит. Что я не понимаю?
Редагувати
Цитувати
