Владелец "продал" 2 года назад свою машину, выписав генеральную доверенность. Водитель управлял автомобилем по простой (или генеральной?) доверенности.
Согласно Гражданского кодекса ст.1187:
2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3. ...
4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
5. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Есть Постановление Пленума Верховного Суда №6 от 27.03.92 ст.4 ч.2 "Под владельцем источника повышенной опасности понимается юр.лицо или гражданин, что эксплуатирует ист.пов. опасн. в силу права собственности, полного государственного владения, ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ или на других основаниях(договор аренды, доверенности и.т.д.)"
Какая реальная судебная практика привлечения к ответственности собственника автомобиля и водителя сложилась в последнее время? Разные люди (с юридическим образованием) дают мне разные ответы.
Есть ли разница: какая была доверенность и сколько передоверий было до момента ДТП?
Если у владельца есть подписанный договор купли-продажи, оформленный до момента ДТП, но авто с учета не снято, - какие могут быть варианты?