В ответ на: В 40-х рр. 16ст. Єлизавета Екчі продає замок Павлу Мотузнаї, який поставив собі за право грабувати місцевих селян та феодалів, а також нападав на каравани, що йшли з Марамороша до Угорщини. У зв'язку з численними скаргами дворян Бережського комітату, угорський сейм у м. Пожоні у 1564 р. постановив зруйнувати замок та конфіскувати майно власника на користь держави.
Тут варто додати, що Пожонь - це угорська назва міста, яке зараз називаеться Братислава (слолиця Словаччини), також використовується по нині німецька назва Пресбург та її варіації. Власне, саме тому словаки і вирішили замінити назву на щось нове та однакове для усіх
В ответ на: В 40-х рр. 16ст. Єлизавета Екчі продає замок Павлу Мотузнаї, який поставив собі за право грабувати місцевих селян та феодалів, а також нападав на каравани, що йшли з Марамороша до Угорщини. У зв'язку з численними скаргами дворян Бережського комітату, угорський сейм у м. Пожоні у 1564 р. постановив зруйнувати замок та конфіскувати майно власника на користь держави.
Тут варто додати, що Пожонь - це угорська назва міста, яке зараз називаеться Братислава (слолиця Словаччини), також використовується по нині німецька назва Пресбург та її варіації. Власне, саме тому словаки і вирішили замінити назву на щось нове та однакове для усіх
на той час було Пажоні, тому так і написано. Може і слушно написати що це зараз Братислава, але думаю не принципово.
Село Гукливий (угор. Zugo) Воловецького р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полониною Боржава та Бескидським хребтом за 6 км від районного центру. Село відоме старовинним рукописним документом - "Гукливським літописом", з якого відомо, що Гукливий був заснований вихідцями з Галичини. Перша письмова згадка про Гукливий сягає 1588 р. Назву села пов'язують з невеличким потічком Гукливчиком.
В Гукливому є три храми. Один із них - найдавніший ансамбль лемківського дерев'яного церковного зодчества Воловецького району - тризрубна церква св. Духа та дзвіниця,18 ст.
В інтер'єрі храму зберігся старовинний бароковий іконостас, виконаний німецьким художником Францом Пеєром, 1784 р.
У селі є єдиний в Україні та країнах СНД мілітарі-готель "GrunHof" http://hof.net.ua, зведений на фундаменті бункера, де знаходилася ставка угорської армії часів Другої світової війни. Саме тут проходив мукачівський напрямок лінії Арпада. До нашого часу збереглися залишки дзотів, дотів, ліній протитанкових споруд, вогневих точок, протитанкових ровів, ліній мінних полів тощо.
А ще зустріли таких ось хлопаків Львівський якісь клуб так мандрує.
ну що майже останні штрихи. Два останіх села Закарпаття і моя мандрівка по Закарпаттю вся описана як і саме Закарпаття
Негровець (угор. Felsоkalocsa, словацьк. Negrovec) - село в Міжгірському районі Закарпатської області розташоване за 20 км від районного центру поряд з однойменною горою Негровець (1707,3 м).
Окрасою села є шпиляста дерев'яна церква Св. Архангела Михайла з дерев'яною двоярусною каркасною дзвіницею (кін. 18 ст.), перенесена на теперішнє місце з урочища Потік(за іншими даними з присілку Ясеновець ) у 1818р.
Село Колочава (угор. Alsokalocsa, чеськ. Kolocava) Міжгірського р-ну, Закарпатської області розташоване в долині між полонинами Стримба, Дарвайка, Барвінок, Красна і Ружа за 26 км від районного центру. Навколо села розташовано багато природних джерел з мінеральною водою. Найвідоміше з них - Боркут.
Документальні джерела засвідчують, що в 1801 р. в Колочаві було дві дерев'яні церкви. Одна з них - церква Зішестя Святого Духа, 1795 р. - збереглася до наших днів в присілку Горб.
Дерев'яну двоярусну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви, перенесено до збудованої неподалік православної церкви св. Трійці, 1928 р. й оббито бляхою.
На сьогодні у Колочаві налічується близко 50 пам'ятних об'єктів, 20 пам'ятників та 10 музеїв.
Цікавими для туристів будуть також "Лінія Арпада", музей бункерів групи Української Повстанської Армії, групи Штаєра
В ответ на: Доброго дня. Ви пишете про пять перевалів. На даний час мені відомо чотири Ужоцький, сер. Верецький, Вищківський та Яблуницький. А пятий який?
Насправді перевалів більше, як що казати тільки про Закарпаття то їх 10
В ответ на: Доброго дня. Ви пишете про пять перевалів. На даний час мені відомо чотири Ужоцький, сер. Верецький, Вищківський та Яблуницький. А пятий який?
Насправді перевалів більше, як що казати тільки про Закарпаття то їх 10
Вам буже мало відомо про перевали але вже на данний час вам будуть відомі вже всі
Не забагато нарахували? Принаймні, Вишківський перевал на 100% знаходиться в І-Ф області ( з обох боків) і є межою між прикарпатських річками Свіча та Мізунка, а наступний по дорозі, Торунський вже рівно на кордоні Прикарпаття і Закарпаття. Яблуницький перевал і всі споруди там територіально належить до Яблуниці (не Лазещини), вказівник "Закарпатська область" там у самому кінці, вже при спуску на Рахівщину. Перевал Легіонів, навіть згідно старій, польській назві теж швидше відноситься до Прикарпаття (хоч і знаходиться на кордоні областей). Про Вороненківський перевал в Закарпатті, мубуть взагалі ніхто не чув. Бо все село Вороненка (присілок Ворохти) знаходиться на прикарпатському боці, а за ним - жодної хати.
Офф-топ. А найвищі і найкрасивіші перевали в українських Карпатах знаходяться в Буковині: Шурдин і Джогіль. Обидва прибл. 1150 м.
не багато, верніше як воно є так воно є тут нічого вже не вдієш.
Всі вказани мною перевали яки ведуть на Закарпаття з буть якої області, де які умовні але всеж вони є і варто про них розповісти.
1.Вишківського (Торуньського) перевалу - 930,6 м і йде низькогір'ям з абсолютними висотами близько 1000 м. Через цей перевал проходить автотраса Долина - Міжгір'я. Далі на вододільному хребті окремі вершини то піднімаються до 1200-1400 м (Вишківський Ґорґан - 1439 м) то опускаються до висот 1000-1200 м (Верх Чорної Ріки - 1269 м).
2.Я не пишу про населений пункт Яблуниця, я пишу за перевал ...
3.У найвищій частині Привододільних Ґорґан і всієї геоморфологічної області Вододільно-Верховинських Карпат знаходиться умовно проїзний перевал Легіонів (1110,2 м)
4. Неподалік від Яблуницького у східному напрямку знаходиться умовно-проїзний Вороненківський перевал - 879,3 м. Тут проходить залізниця, що веде зі Львова у Рахів.
Живуть не живуть, чув хтось не чув, в данному випадку це немає значенні, мова про інше. Я гадаю це примитивно думати тільки про 4 перевали, я так сам колись дуже давно думав. Тому і не випадково написав такий опис ...
Те що я написав, я знайшов цьому підтверждення в літературі та висновках географів та краєзнавців.
Інформація на вагу золота А які перевали проїздні для звичайного автомобіля (крім яблуницького, вишківського, ужоцького та верецького (траса М-06) які я проїжджав)?
Інформація на вагу золота А які перевали проїздні для звичайного автомобіля (крім яблуницького, вишківського, ужоцького та верецького (траса М-06) які я проїжджав)?
Ще проїздні Середньоверецький перевал - 839 м. Вишківського (Торуньського) перевалу - 930,6 м
Красивый рассказ и фотографии, моё Вам почтение, имею подобную болезнь путешествовать, жаль что ранее не было цифры и интернета, столько упущено (не зафиксировано)моих путешествий.
Честно сказать Украина на столько красива и хороша что мало тянет за границу, тут свои красоты все не обойдёшь. Хотя старая Европа по своему хороша. Респект автору и моё признание в уважении к истинному путешественнику.
Vladya если не против хотел спросить Вы с Блэкки знакомы? может вместе когда путешествовали?
Прошу! Не дезинформуйте людей! Вишківський і Торунський - це два різні перевали. Там і табличкі відповідні всттановлені по дорозі Долина - Хуст. Спочатку іде Вишківський перевал, потім прикарпатське село Вишків, а за ним - на кордоні І-Ф та Закарпатської областей, Торунський перевал. Ви хоч колись там їздили? Очі є? Перепрошую за різкість.
я не претендую на перводжерело, як що є інформація я залюбки її примаю, як що звісно у тебе є щось крім табличок (коли там їх встановили ? ). Хоча я і без тебе все з*ясував. Так тут я трохи наплутав. Вишківський є під’їзним до головного Торунського перевалу. Все інше вірно і відноситься до Торунського. Хоча питання залишилося з висотою.
дякую. у мене теж багато чого не залишилось, але зараз буваю заїзжаю обновляю світлини. Коли починаєш мандрувати по Україні то це дуже затягує, дуже цікава країна. стосовно останніх питань, то знаю, не дружу, не мандрував і мандрувати з ней не буду.
Ну і на останок розповіді про Закарпаття, бонус. Музей дерев`яних церков
У селі Пилипець відкрито Музей дерев`яних церков, який організував музей Юрій Бедринець. Міжгірщина славиться своїми дерев`яними храмами у стилі "верховинське бароко". Сам музей знаходиться в невеличкий кімнаті на території ресторанно-готельного комплексу "Аратта".
Макети з дерева вирізьбив народний майстер Андрій Воробець. Багато експонатів це церкви яки були знищені або згоріли і були відтворені майстром по описам в книжках. Хоча на щастя, не всі із храмів, які представлені в музеї втрачені. Ви і зараз зможете їх побачити на Закарпатті.