Відповісти
Довго думав як їхати: Словаччина, Польща, Угорщина? Допомогли поради форумчан - обрав Угорщину і перехід "Лужанка". Чекати прийшлось 30 хв "туди" і 40 - "назад" (це загальний час перетину кордону).
Перечитав сотні, якщо не тисячі порад на форумах, сайтах-інформерах, і так і не зрозумів чітко в якій країні що конкретно треба купити для проїзду і де це "приліпити". Розказую максимально просто.
В Угорщині платними є автомагістралі. Якщо хочете зекономити - оминайте їх, в Google Maps є така опція - оминати платні автомагістралі. Для легкового автомобіля масою до 3.5 т оплата складає: 4 дні - €4.2 (з 1.05 по 30.09) або €5.5 (в решту днів), 10 днів - €9.2, місяць - €15.2. Сплатити можна, наскільки я зрозумів, на будь-якій заправці. Раджу сплачувати карткою, оскільки Євро вони не приймають, а міняти може і не знайдете де, поки доїдете до автомагістралі. Сканери на трасі стоять не так часто, як у Австрії, але є багато мобільних перевірочних пунктів (бус "Vignette Control", обліплений камерами). Клеїти на скло нічого не потрібно, номер забивається в базу і перевірка йде по номерному знаку, проте раджу чек не викидати. До речі, найсучасніші і найкращі за покриттям і інфраструктурою автомагістралі були якраз в Угорщині, що сильно здивувало на початках.
У Австрії віньєтки продавались в спеціальних кіосках на в'їздах в країну по автомагістралях. Коштує: 10 днів - €7,50 (це мінімальний термін), 2 міс. - €22. Представляє собою наклейку на лобове скло автомобіля, яку необхідно приклеїти зверху лобового скла між стійкою і салонним дзеркалом зі сторони водія. Прив'язки до номерного знаку немає, тому якщо вона нормально віддирається, можна ділитись з ближнім.
В Німеччині автомагістралі для легкових авто безкоштовні, але в'їзд в деякі міста дозволений лише зі спеціальною "екологічною" наклейкою. Список міст можна знайти тут: http://www.umweltzone.net/home/index.php?vlink=112
При чому йдеться зовсім не про в'їзд в історичний центр, а практично у все місто (в тих містах, де я був, практично крім пригородів і зовнішніх вулиць). При зверненні на станцію TUV, спеціаліст по VIN-коду визначає якому класу по екологічності відповідає автомобіль і видає (або не видає, якщо клас найнижчий, "1") відповідну наклейку: червону "2", жовту "3" чи зелену "4". На наклейку вписує номерний знак автомобіля. При в'їзді в Umweltzone під знаком стоїть табличка, з яким класом екологічності можна в'їжджати. У містах, де я був, червоні кружки були витерті з табличок і залишались тільки жовті і зелені. Я свою дорогу продумав так, щоб при в'їзді в перше велике німецьке місто зразу в пригороді заїхати на TUV і купити наклейку. Справа займає 3 хв, потребує техпаспорту на автомобіль і €5. Ніхто не вимагає хабарів і не заміряє CO2
Стосовно тонування. Не бачив жодної машини (хоч і придивлявся), в якої затоновані передні вікна. Навіть задні тоновані дуже рідко, а передні - ні, не бачив такого. В мене передні несильно, але тоновані, ніхто ніде жодних претензій не пред'являв, хоча поліцейські проводили машину поглядом (думаю, через номер). До речі, за всю подорож не бачив автомобілів з нашими номерами (вже аж під кордоном з'являються).
По бензину. Найдорожчий - в Німеччині і Угорщині, може крутитись в діапазоні €1.35-1.44. Найдешевший - в австрійських містах, у Відні був по €1.15, при чому, що цікаво - ми не заправились коли була така ціна, а зранку на тих самих заправках той же бензин коштував €1.24. При чому всіх! Ми обурились і на виїзді вже зустріли 95-й по 1.34. Заправились
Далі по трасі він був вже €1.38. Незрозуміле в них ціноутворення, треба буде до наступної поїздки розібратись. До речі, не бачив заправки, де вказували б ціну за літр у форматі €1.15, всюди напишуть €1.149 
Поки все, що згадав
Редагувати
Цитувати
