В 1405 р. у місцевості за 20 верст на схід від Путивля, над болотом Молче, на високих горах порослих дубовим лісом, з'явилася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Гору, на якій з'явилася чудотворна ікона, назвали Чудною. Путивляни відразу побудували на тому місці невелику дерев'яну церву, біля якої згодом почали селитися ченці-пустельники. Деякі з них копали собі печери на схилах гір, а деякі жили в келіях, що представляли собою маленькі дерев'яні хатки, де ледь поміщалася одна людина. Так виник невеликий монастир, що називався Молченською (Мовчанською) Різдва Богородиці пустинню.
який він був
Цікаво, що всі споруди будівничі монастиря розташували таким чином, щоб у зимовий час можна було краще сховатися від вітру й холоду.
1758 р. Софроніївська пустинь прибрала до рук Путивльський Борисоглібський монастир і всі його маєтності.
У 19 ст. кількість ченців досягла кількох сотень.
На жаль, при такому розширенні в навколишніх селах лишилася недобра пам'ять про пустинь, адже ченці експлуатували селян й збиткувалися над жінками, орали землю кріпаками, а ігумен запрягав селян у свою карету, і вони мусили везти його за 20 верст до Путивля. Особливо дісталося жителям Нової Слободи, що знаходиться за 2 км від монастиря. Мешканців сіл, що належали монастиреві називали "горюнами".
У 1920 р. монастир закрили, частину ченців вбили, а частину розігнали, бібліотеку та монастирський архів з цінними документами розгромили, а його територію та приміщення займали установи підконтрольні НКВС СРСР.
У 50-ті рр. 20 ст. більшість монастирських храмів та будівель була зруйнована:
Собор Різдва Пресвятої Богородиці
Благовіщенський храм
Вознесенська церква
Проте три монастирські будівлі дивом уціліли:
Надбрамна Покровська церква
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, двоповерхова,зведена над Святою брамою (головний вхід в монастир) у 1757 р. в стилі бароко. Закрита у 1920 р. разом з монастирем. Кілька десятиліть знаходилась у занедбаному стані з загрозою руйнації.
Трапезна палата (кін.17ст.-поч. 18 ст.) - друга за значенням громадська будівля монастиря - місце для спільних трапез братії. В 2004 р. розпочато реставраційні роботи.
Новий лікарняний корпус (1911 р.) - двоповерховий прямокутний в плані, коридорної системи розпланування По центру корпусу розташована лікарняна церква. Нині це головна будівля монастиря.
Поряд знаходиться південна монастирська брама, що веде до одного з печерних комплексів під горою.
Багато цікавого (такого ви не знайдете в інеті) про Софроніївську пустинь можна прочитати тут