Выход легальный: задекларировать всю сумму за 2010 год, на след. год ЕН не получать, пробыть 2011 год на общей системе. Скорее всего, готовиться к проверке. Что делать с превышением лимита - вопрос спорный, есть два варианта - платить ЕН до конца года и не париться, второй вариант: обложить превышение 15 % налога с доходов. Угадайте, какой вариант нравится налоговой :-)
Выход не очень легальный: превышение не декларировать (подать отчет с суммой до 500 тыс.), получить свидетельство ЕН на след. год и молиться три года (лучше четыре) чтобы проверки не было.
Выбор пути зависит от того, каким образом было получено превышение (нал или безнал), как велась книга доходов и еще пару нюансов. Кроме этого, нужно понимать, насколько критично остаться без ЕН на следующий год (например, можно зарегистрировать жену, получить ЕН на нее и проработать спокойно 2011).
У меня знакомый в такой ситуации тупо отправил обратно платеж, который собственно и сделал превышение. Потом договорился перенаправить его на другую фирму. ИМХО - самое безболезненное.
В ответ на: У меня знакомый в такой ситуации тупо отправил обратно платеж, который собственно и сделал превышение. Потом договорился перенаправить его на другую фирму. ИМХО - самое безболезненное.
Вынужден огорчить знакомого - возвраты даже реально ошибочно зачисленных сумм налоговая не снимает с общей суммы.
В ответ на: даже реально ошибочно зачисленных сумм налоговая не снимает с общей суммы.
Не, ну побороться с налоговой по такому вопросу можно... и даже нужно! Правда, скорее всего в суде...
Как аргумент:Вестник Налоговой Службы (журнал такой) вот так разъяснял позицию налоговой в отношении единщиков-юрлиц:
Помилково зараховані банком у І кварталі кошти на рахунок платника єдиного податку та повернуті банку у ІІ кварталі включаються до бази оподаткування у І кварталі
Помилка. Помилково зараховані з вини банку кошти, які було повернуто у наступному звітному періоді, платник єдиного податку не включив до бази оподаткування єдиним податком.
Для суб'єктів малого підприємництва, що обрали спрощену систему оподаткування, застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу.
Згідно з Порядком складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою для відображення загальної суми коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва, передбачено рядок 4 Розрахунку.
У дохідній частині Книги обліку доходів і витрат відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.
Відповідно до п. 1.31 ст. l Закону №334/94-ВР реалізацією товарів, робіт і послуг є операції, які здійснюються за договорами купівлі-продажу, поставки, міни та іншими цивільно-правовими договорами за плату або компенсацію і передбачають перехід права власності до покупця.
Враховуючи зазначене, суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок суб'єкта малого підприємництва — платника єдиного податку (за умови наявності письмового пояснення установи банку про помилкове зарахування коштів), не є його власністю, отже, ці кошти не можуть вважатися виручкою від реалізації.
Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок суб'єкта малого підприємництва — платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до бази оподаткування єдиним податком.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу відбулося в наступному звітному періоді, такий платник єдиного податку повинен включити їх до бази оподаткування єдиним податком у звітному періоді, в якому відбулося зарахування зазначених коштів на розрахунковий рахунок, та відобразити їх повернення у рядку 7 Розрахунку в наступному звітному періоді або в установленому порядку подати уточнюючий розрахунок.
Світлана ТИМОЩУК, начальник відділу спеціальних режимів оподаткування Департаменту податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) ДПА України
В ответ на: У меня знакомый в такой ситуации тупо отправил обратно платеж, который собственно и сделал превышение. Потом договорился перенаправить его на другую фирму. ИМХО - самое безболезненное.
Вынужден огорчить знакомого - возвраты даже реально ошибочно зачисленных сумм налоговая не снимает с общей суммы.
от банка надо иметь письмо про ошибочное зачисление средств.
В ответ на: У меня знакомый в такой ситуации тупо отправил обратно платеж, который собственно и сделал превышение. Потом договорился перенаправить его на другую фирму. ИМХО - самое безболезненное.
Вынужден огорчить знакомого - возвраты даже реально ошибочно зачисленных сумм налоговая не снимает с общей суммы.
от банка надо иметь письмо про ошибочное зачисление средств.
это если деньги зачислены ошибочно по вине банка если по вине контрагента - письмо от контрагента +1 к тому, что если зачисление и возврат прошли в одном отчетном периоде - доходную часть увеличивать не нужно
В ответ на: У меня знакомый в такой ситуации тупо отправил обратно платеж, который собственно и сделал превышение. Потом договорился перенаправить его на другую фирму. ИМХО - самое безболезненное.
Вынужден огорчить знакомого - возвраты даже реально ошибочно зачисленных сумм налоговая не снимает с общей суммы.
И ты очень правильно не акцентируешь внимание на законности действий налоговой... Ибо законности в этом нет
Не в коей мере не собираюсь защищать позицию налоговой. Я с ней по другую сторону баррикады. Мое сообщение исключительно дабы упредить коллегу от возможных проблемм или в крайнем случае заранне подготовиться к их решению.