В ответ на:

---

Вообразим, что админу надоело ставить фрю по офисам клиентов да хвосты шейперам крутить - он хочет порулить cуровой серверной фермой в датацентре, цисок стадо попасти, и шоб 24/7 с пятью девятками после точки.

Такой бизнес - админ не поднимет самостоятельно потом. Строго в силу того, что при поднятии своего бизнеса такого масштаба - прокачанные сисадминские навыки помогают мало.

---

Кагбэ таки да, но покажите мне "обыкновенного менеджера по продажам с опытом работы пару лет", который сам поднимет с нуля скажем хотя бы свой магазин. Но. Каждый ведь с чего-то начинает?

ЗЫ: кстати, если взять наших украинских бизнесменов - там таки да, не встретишь американского "маленький Билл компьютер любил в гараж ходил деньги скопил" (к) У нас все же в основном "бизнесмены - владельцы бизнеса" - в т.ч. высокотехнологичного (сравнительно насколько таковой у нас вообще есть) - это "я торговал мобильными телефонами, а потом друзья подговорили меня купить серверную ферму с пятью девятками - очень жалею, что не успел продать ее до кризиса, когда мне предлагали вагон бабла за это!" (к) Может потому у нас с "бизнесменами" так "неплохо", а вот с их уровнем в т.ч. и технологий... и с качеством дорог например

Понятно, что такой "бизнесмен" не сможет пойти работать по найму - ну, разве что директором? Если чо - ничо личного.

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

Вопрос, на минуточку, поработав в нормальном "проекте", неужели интересно заниматься ерундой по обслуживанию полуподвальных контор приходящим админом?

---

Да кто его знает - иногда таки возникает. Может даже из-за того классического "купи козу". (к)

В ответ на:

---

По-поводу работы по найму и "идиотов начальников", в крупных компаниях где работал, на главного сисадмина ДАВИТЬ не мог НИКТО, приходилось договариваться. Просто люди в массе были вменяемые и ответственные, а кто с заскоками - тем на дверь быстро показывают. Подозреваю, что такие потом и рассказывают про "самодуров".

---

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

речь в теме не о "серьёзных специалистах" - правда? О всех. Во всех сферах.

---

Я не вірю у загальну рівність. Є люди - генератори ідей, є люди - виконавці. Кожному виду вготовано свій шлях.

Виконавець може працювати виключно якісно і старанно, якщо йому дать ЦУ або ТЗ. Без ЦУ/ТЗ він наламає дров або виродить щось абсолютно нежиттєздатне на ринку. Ці люди нездатні до підприємництва, і приречені продавать свою робочу силу у сирому вигляді. Ну, максимум - у збагаченному після багаторічного досвіду, курсів, сертифікацій тощо. Розпоряджатись же цією робочою силою мусить наймач, роздаючи ЦУ та ТЗ. Тільки тоді відбувається перший переділ праці у товар - продукт чи послугу. Але за те, що наймач своїми ЦУ та ТЗ сприяв перетворенню праці у товар, виконавець отримає не усю додану їм вартість, а лиш частку їхнього спільного прибутку. Або, що більш імовірно, певну фіксовану суму на розсуд генератора ТЗ чи ЦУ.

Для того, щоб продавати товар - продукт чи послугу - необхідно мати уявлення не тільки про предметну область діяльності, але й про оточуючий світ. І от якщо людина здатна вигадать востребуваний товар, вірно визначить його ринкову ціну, правильно оцінить собівартість виробництва і налагодить роботу цього підприємства - отоді вона здатна бути підприємцем.

Бо я, наприклад, зустрічав людей, в яких амбіцій було через край, але вони чогось з цих вмінь не вміли.
Або виводили на ринок товар чи послугу, які нікому не були потрібні.
Або занижували/завищували ціну.
Або забували включить у собівартість важливі моменти, на кшталт амортизації свого авто. І бізнес був "прибутковим" тільки до першого ТО. Втім, найчастіше у собівартість забувають влючати майбутні витрати на гарантійне обслуговування
А навіть якщо усе прораховано вірно, то криві ручки заважають усе правильно організувати. Звичайно, в майбутньому можна було б найняти грамотного управлінця, грамотного товаровєда маркетолога, грамотного економіста і грамотного головного інженера, але перші кроки треба робить самостійно. І на цьому ламається більшість стартапів.

Так от до чого я веду: навіть за неоптимальної реалізації цих підприємницьких функцій, продажа не сирої праці а товару приносить співставні або вищі прибутки. Хоча б тому, що з доданої працею вартості не треба оплачувать генератора ТЗ та ЦУ, управлінця, маркетолога, економіста та головного інженера.

Той, хто намацав для своїх здібностей нішу, хто вже знає нюанси ціноутворення і має уявлення про організацію виробництва - той ніколи не повернеться у суттєво гірші умови продажу сирої робочої сили. Бо якщо певні знання та навички високо оплачуються в штаті, то будучи підприємцем з тих же знань та навичок можна отримать значно більший зиск. І потрібно для цього не так багато.

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

Той, хто намацав для своїх здібностей нішу, хто вже знає нюанси ціноутворення і має уявлення про організацію виробництва - той ніколи не повернеться у суттєво гірші умови продажу сирої робочої сили. Бо якщо певні знання та навички високо оплачуються в штаті, то будучи підприємцем з тих же знань та навичок можна отримать значно більший зиск. І потрібно для цього не так багато.

---

Ну а я о чём битый час?

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

В ответ на:

---

речь в теме не о "серьёзных специалистах" - правда? О всех. Во всех сферах.

---

Я не вірю у загальну рівність. Є люди - генератори ідей, є люди - виконавці. Кожному виду вготовано свій шлях.

Виконавець може працювати виключно якісно і старанно, якщо йому дать ЦУ або ТЗ. Без ЦУ/ТЗ він наламає дров або виродить щось абсолютно нежиттєздатне на ринку. Ці люди нездатні до підприємництва, і приречені продавать свою робочу силу у сирому вигляді. Ну, максимум - у збагаченному після багаторічного досвіду, курсів, сертифікацій тощо. Розпоряджатись же цією робочою силою мусить наймач, роздаючи ЦУ та ТЗ. Тільки тоді відбувається перший переділ праці у товар - продукт чи послугу. Але за те, що наймач своїми ЦУ та ТЗ сприяв перетворенню праці у товар, виконавець отримає не усю додану їм вартість, а лиш частку їхнього спільного прибутку. Або, що більш імовірно, певну фіксовану суму на розсуд генератора ТЗ чи ЦУ.

Для того, щоб продавати товар - продукт чи послугу - необхідно мати уявлення не тільки про предметну область діяльності, але й про оточуючий світ. І от якщо людина здатна вигадать востребуваний товар, вірно визначить його ринкову ціну, правильно оцінить собівартість виробництва і налагодить роботу цього підприємства - отоді вона здатна бути підприємцем.

Бо я, наприклад, зустрічав людей, в яких амбіцій було через край, але вони чогось з цих вмінь не вміли.
Або виводили на ринок товар чи послугу, які нікому не були потрібні.
Або занижували/завищували ціну.
Або забували включить у собівартість важливі моменти, на кшталт амортизації свого авто. І бізнес був "прибутковим" тільки до першого ТО. Втім, найчастіше у собівартість забувають влючати майбутні витрати на гарантійне обслуговування
А навіть якщо усе прораховано вірно, то криві ручки заважають усе правильно організувати. Звичайно, в майбутньому можна було б найняти грамотного управлінця, грамотного товаровєда маркетолога, грамотного економіста і грамотного головного інженера, але перші кроки треба робить самостійно. І на цьому ламається більшість стартапів.

Так от до чого я веду: навіть за неоптимальної реалізації цих підприємницьких функцій, продажа не сирої праці а товару приносить співставні або вищі прибутки. Хоча б тому, що з доданої працею вартості не треба оплачувать генератора ТЗ та ЦУ, управлінця, маркетолога, економіста та головного інженера.

Той, хто намацав для своїх здібностей нішу, хто вже знає нюанси ціноутворення і має уявлення про організацію виробництва - той ніколи не повернеться у суттєво гірші умови продажу сирої робочої сили. Бо якщо певні знання та навички високо оплачуються в штаті, то будучи підприємцем з тих же знань та навичок можна отримать значно більший зиск. І потрібно для цього не так багато.

---

+100500 а то развели тут демагогию Налил.

Змінено Niju (12:26 12/04/2011)

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

В ответ на:

---

Работая на себя - ты можешь в два счета поиметь проблемы с заказчиками или поставщиками (субподрядчиками), перед которыми все возможные "демотивации" работодателя покажутся просто детским лепетом. Даже чисто по геморрою, не говоря о масштабах возможных финансовых потерь.

---

Та ладно, здесь выход прост: работать без косяков. А с маньяком-начальником можно поиметь проблем вообще на ровном месте, и часто как раз это создает вот ту самую атмосферу дискомфорта или давления, от которой народ уходит в свое дело.

---

Грустная статистика нам говорит, что с маньяком-заказчиком, или маньяком субподрядчиком ты все равно столкнешься рано или поздно. Та-же статистика нам намекает - что вероятность тут больше (и намного) чем столкнуться с маньяком-начальником

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

В ответ на:

---

Как правило к тому моменту когда выяснится что заказчик (или подрядчик) таки маньяк, "выпрыгнуть" оказывается уже не так просто Ну уж всяко сложнее чем просто уволится из конторы

---

Очевидно, проверять на благонадежность их надо на более ранних этапах. Для работника - еще на собеседовании

---

Увы, но анриал. Как говорится такова селява. С тем-же успехом и наемник может попробовать проверить вменяемость будущего начальства еще на этапе собеседования, но на практике - шансы близятся к 0.

Редагувати

Відповісти

Цитувати