Відповісти
Львів – Хмельницький – Дунаївці – Могилів-Подільський – Отач – Каларашовка – Рудь – Косауць – Сороки – Кугурештій – Жапка – Каменка – Рибніца – Резіна – Сахарна – Ціпова – Оргіїв – Бутучень – Крікова – Кишинів – Калараш – Фалешть – Гінчешть – Костешть – Єдінец – Брічень – Росошани – Чернівці – Львів.
Мали 4 вихідних, хотілось кудись поїхати: відпочити, змінити обстановку, подивитись щось цікаве. Оскільки західну Україну об’їздили фактично вздовж і впоперек, в Білорусію вже їздили, а без віз найближче до Молдови, вирішили їхати в Молдову.
Підготовкою до поїздки, за браком часу, майже не займались: книжка «Памятники искуства Советского Союза Украина и Молдавия» + 30 хв інтернету, карта Молдови, розрахунок бюджету (за 10 с в голові), список спорядження.
Звертаю увагу: назви населених пунктів в різних джерелах (книга/net/карта) часто відрізняються на 1 – n букв. Але загалом співзвучні: Хинчешт/Гинчешть, Гиржавка/Гиржаука, Петрушани/Петрушень, Оргєєв/Оргіїв/Орхей і т.д.
Заїжджати вирішили через Могилів: прийнятне географічне розташування, в’їзд відразу в Молдову (без транзиту через Придністровську Молдавську Республіку - ПМР).
Кордон виглядає, я би сказав, якось по-домашньому: зелена карта, «щось заборонене везем?»/«не везем», «машина по дорученню?, ok». Нейтралка – Дністер/Ністру. Річка-кордон – це красиво. Купа пішоходів–човників. З молдавського боку все також досить швидко: «что везете?»/«личные вещи», 37,5 лей в кассу – екология (лей не мали – взяли гривню по якомусь херовому курсу). Приношу квитанцію митнику, діалог:
- ok, что нам оставишь?
- у нас так не принято
- что, будем смотреть машину, заполнять декларацию?
- смотрите, будем заполнять
- а как принято?
- нарушил – отвечай
- будем заполнять декларацию?
- надо – будем
- ладно, езжай (віддає документи).
Ми в Молдові.
За 2 повних дня і 2 – по пару годин всього, що запланували, звичайно, не об’їздили і не подивились. Та і не ставили собі за мету галопом для галочки пробігтись. Важливим було просто відпочити, побачити/відчути країну (нашого близького сусіда, про якого ми майже нічого не знаємо) зсередини. З того, що дуже хотіли, але не встигли: Бендери, екскурсія на заводі в Кріково, Гагаузія. Трохи мало часу було на Кишинів.
З того, що бачили, найбільше сподобалось/рекомендую: монастирі Каларашовка, Рудь, Ціпова!!! (для любителів медитації), Бутучень!!!! (фантастичне місце), унікальний замок-фортецю в Сороках, Кишинів (парки, церкви).
Загальний фон: соняхи, кукурудза, злаки, виноград, сади (чи то персики, чи то абрикоси). Жодного клаптика необробленої землі. Спекотно, сухо (південь – одним словом). Рельєф – пагорби (більш чи менш різкі). Багато річок, озер, ставків. Люди – привітні, приємні в спілкуванні.
Ночували 2 ночі в палатці (місць вздовж дороги досить багато, якщо вчасно почати шукати): від’їжджали кілька сотень метрів вбік по польовій дорозі. Одну ніч – в Оргіїві в готелі (пізно, вже затемна почали шукати місце під палатку). Готель – в центрі міста, 400 лей (2-місний номер). В палатці було краще. Єдиний плюс – гаряча вода.
Кусок від Жапка до Сахарна вирішили проїхати лівим берегом Дністра (дорога по карті виглядала кращою, та і коротшою). Тільки коли під’їхали до мосту, згадали/зрозуміли, що цей кусок дороги пролягає по іншій країні – ПМР. В 2 словах: дорога дійсно непогана, кордон і туди (Санатаука - Каменка) і назад (Рибніца - Резіна) пройшли досить швидко. Митники/прикордонники адекватні. В Санатаука єдиний представник митників/прикордонників Молдови підказав, що немає змісту закривати візу, якщо ми сьогодні знову повертаємось в Молдову (щоб не платити 2-й раз). Жодних паперів. В Резіна нас таки направили в касу платити 37,5 лей, але коли побачили квитанцію – відпустили.
Повертались в Україну через Брічень/Росошани. Часу витратили ще менше, ніж на в’їзді – хвилин 10. Митний/прикордонний контроль українці/молдавани тут здійснюють разом.
Загальна інформація:
Мова спілкування – молдавська, російську переважно розуміють (але не завжди).
Кращий курс (лей за грн.), який бачили: 1,5 – 1,52 (купівля/продаж).
Газ дешевший, ніж у нас (8,19 – 8,25 лей), бенз – дорожчий (16,n лей).
Дороги – переважно жахливі, купа пороху, розмітки немає (особливо вздовж Дністра). Але є і непогані. Місцями ведуться дорожні роботи. Машин на дорогах мало. Швидкість руху – невисока.
Вино Кріково рекомендую купувати або в самому Кріково, або в фірмовому магазині в Кишеневі (центр, р-н базару, вул. Штефан-чел-Маре-ші-Сфинт на куті з вул. Арменяска).
УВАГА: перевіряти, чи ставлять в’їздну/виїздну візу, самі прикордонники на цьому наголошують. Бувають нюанси.
Змінено LAnd (17:52 03/07/2012)
Редагувати
Цитувати
, когда вьехали в Украину - подумал Европа.
