Відповісти
Читав Ваш форум раніше, тепер вот вирішив поділитись своїм першим відгуком про подорож.
Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007)
Маршрут: Львів – Чернівці – трасаЕ85 – Siret – Suceava – Urziceni – трасаE60 – Slobozia – траса21-3А – Fetesti - Constanta – COSTINESTI – Constanta – трасаE60 – Harsova – Slobozia – Uziceni – траса1D – Ploesti – трасаE60 – SINAIA – BUSTENI – RASNOV – BRAN – BRASOV – SIGHISOARA – TagruMures – CljujNapoca – трасаЕ81 – SatuMare – трасаЕ58 –ВИНОГРАДІВ – Хуст – Львів.
Підготовка:
Вибрали Ромунію по декільком причинам, по-перше дуже хотілось подивитись місця описані в творах Брема Стокера «Дракула» і Елізабет Костова «Історик», а також нам підходили піщані пляжі ромунського побережжя оскільки вперше беремо з собою Софійку, якій два з половиною років і вона дуже любить ліпити пасочки. Також з нами знову їде Леся. Візи замовили в Одеській тур фірмі Модес , яка дуже оперативно відповідала і не вимагала надлишкових довідок, як інші. Туристичні візи на 15 днів для дорослих коштують 40$, діти безкоштовно, ще 10$ послуги фірмі і 90гр три мед страховки. Вивчили описи авторушників з їхніми мадрівками а також пропозиції по готелях і курортах головного тур-оператора по Ромунії фірми УкрРом, але від покупки утримались, хотілось перед оплатою самому переконатись, що готель задовільняє нас, оскільки в неті є не дуже хороші відгуки про деякі з Ромунських готелей, і як виявилось пізніше рішення було правильне. Подорож спланував наступним чином: швидка дорога на море через Чернівці - Сучаву без ночівлі, з таким розрахунком, щоб приїхати рано і мати досить часу для вибору курорту і готелю, коли буде час тоді огляд фортеці XIV ст. в місті Сучава і монастиря Воронець, який в 40 км праворуч маршрута, відпочинок на морі 11 ночей, зворотня дорога з двома ночівлями через гори через Брашов-Мукачево, в останній 15-й день візи виїзд з Ромунії і коли буде нагода оглядини залишків фортець у Виноградові і Хусті на нашій стороні.
Старт:
Виїзджаємо 14-го липня в 14.00 на Чернівці, в місті обмаль знаків і дорога в «кращих традиціях» Львівських доріг. За містом на останній ОККО заправці заливаю повний бак 92-го, перед кордоном купляю Зелену карту на 15 днів(167гр), черги практично немає але тут мене осінило, що забув взяти нотаріально завірений дозвіл від дружини на виїзд дитини за кордон. Хоч дружина і поряд, але їде по старому закордонному паспорту із ще незміненим прізвищем. Знаючи про теперішні проблеми з виїздом дітей заздалегідь зробив таке доручення…але чомусь забув його вдома
. Але добровільно кататись лишніх 600км бажання не було…пробуємо прорватись без доручення. На паспортному контролі зразу замітили брак доручення, я пояснив що дружина їде по старому прізвищу, нас попросили свідоцтво про народження дитини, яке я і не планував брати з собою, здогадався показати права Орисі з новим прізвищем(хоч якийсь док.). Після того нас попросили від’їхати в сторону і чекати. Те що взялись перевіряти документи, а не відіслали до дому за дорученням вже виглядало оптимістично…перевіряли вони все більше години…цікаво по яким базам даних, але докопалися що ми таки одружені і для перевірки перепитали в якому році це було, добре що я пам’ятав рік 
. Тоді ще трохи повозились і з попередженнями, що це останній раз нас так пускають і що закордонний паспорт слід було поміняти в три місячний термін, а не їздити по ньому ще 7 років після зміни прізвища, але таки пропустили. До наступної подорожі пообіцяли собі таки поміняти паспорт на новий.
На ромунській стороні приготувався платити всякі дезинфекції і інші побори про які багато начитався в інеті, але яке ж було моє здивування, коли прикордонники лише запиталися в яке конкретне місто ми їдемо відпочивати, чи не веземо багато цигарок і все…ніяких перевірок багажа, екологій, дезинфекцій чи віньєток за дороги…таки дався взнаки вступ Ромунії до Європейського Союзу.
В Сіреті планував поміняти трохи грошей на леї, але єдиний обмінний пункт замітив запізно, щоб зупинитись - проскочив. До Сучави під’їхали вже запізно, щоб думати заїхати ще й в Воронець, повернув праворуч перед мостом на об’їзну дорогу. Заїхав на заправку купити карту Ромунії(11.9RON), ніяких грошей, крім леїв, не приймають…виручила Віза Класік. Дивно але в Ромунії завжди просили вводити код до кредитки…добре що мав його записаним в мобілці. Карти Сучави не виявилось, пробував розпитати як доїхати до фортеці, але мовний бар’єр був надто великий, ніхто не попався, хто б знав англійську. Так як вже почало темніти і фортеця, мабуть, була вже закрита, вирішив не шукати її а їхати далі до моря.
Із Сучави їду по знакам на Бухарест, дорога хорошої якості але багато населених пунктів в яких обмеження швидкості 50км/год і в багатьох з них бачив поліцейські авто припарковані біля узбіччя, чи це випадковість, чи спеціальний залякувальний трюк поліцейських не ясно. Всі поліцейські авто – обов’язково білі Логани, але деколи навіть без мигалок, тому легко було помітити їхні місця, та й зустрічні моргали про засади, так що мене ні разу не зупиняли.
Перший знак на Константу зустрів в Urziceni, було вже 2.20 ночі, тому після повороту ліворуч на дорогу Е60 заїхав на стояну біля якогось будинку і поспав чуток до 5.30. Цікаво, що в такій ранній час вже кругом ходили люди, а стояка виявилась повна міліцейських Логанів – безпечне місце попалось. В Slobozia знаки направляють на хорошу 4 полосну автостраду 3А, там практично немає населених пунктів тому дуже швидко доїхав до Константи. Перед Константою повернув в перший знак на Мангалію на зовсім роздовбану битонку, чого не слід було робити. Туди направляють транзитний транспорт, а далі є чудова об’їзна, якою вертався назад.
В 7.30 ми вже в Eforie Nord проїхав все місто, запаркувався біля озера і пішли дивитись на пропоновані нам раніше готелі. Виявилось що в Bran, Brad, Bega, Sirius місць немає, тому вертаємось до авто і їдемо далі. Наступна йде Eforie Sud, тут вирішив їхати по набережній і заходити в готелі поки не знайдуться місця. В першому Gloria місць також немає, але в наступному Capitol є номера з вигодами по 120леїв, але після ознайомлення з пляжом бажання залишатись в цьому курорті немає – пляжі складаються із Т-подібних хвильорізів і між ними мала відстань, так що для відпочиваючих залишишається зовсім мало місця – одні каменюки.
Наступна наша ціль – Costinesti. Ще перед поїздкою знав що це молодіжний курорт. Вже на в’їзді багато людей махає ключами запрошуючи на проживання, їдемо ближче до моря і бачимо, що все селище забудоване 2-3 поверховими віллами, які обвішані табличками Cazare, Camere liebere, що означає «Здається», «Вільні кімнати». Зупиняємось біля деяких, питаємо за ціни і дивимось умови. За 60 леїв пропонують 2 місні кімнати з умовами на поверсі, за 100 леїв хороші номера з вигодами. Вілли, які в першому ряді з номерами на море значно дорожчі. Передивившись декілька варіантів зупиняємось в Марії, в якої супер номери з ТВ, холодильником, балконом і душ/туалетом по 100 леїв, і яка погодилась здешевити ціну до 40$ за двомісний номер і 33$ для одиночного проживання, що інші не хотіли робити, кажуть, що здають номери, а скільки в ньому проживає їм все одно.
З їхньої візитки:
Cazare Costinesti
Ion Chichen tel : 0723546128
Maria Chichen tel : 0722559531
Costinesti, Str.Albatrosului Nr.5A
(50 m від моря)
english tel: 0727792742 – Veronica
Море:
Пляж в Костінешті піщаний довжиною 5 км, шириною 100-200 метрів в центрі і звужується по краях. Вздовж пляжу йде набережна з кафешками і ресторанами, по якій гуляє багато люду і в основному дійсно молодь, і що цікаво, практично, всі молоді люди в вечері мають модні „мокрі” зачіски, а деякі з ними і купаються. А ще популярна міліровка, кожен другий хлопець з міліровкою. В центрі пляжу, звичайно, дуже шумно і надто багато людей, але з краю ближче до корабля, який колись сів на мілину, спокійно і затишно. В цьому місці 50м до моря була наша вілла, і там ми переважно і відпочивали. Ще далі до корабля знаходиться пляж нудистів. Треба відмітити жіночу розкомплексованість, одна з трьох/чотирьох жінок загарає топлес на всіх курортах Ромунії, а особливо в молодіжному Костінешті. Такої кількості не бачив в інших країнах, була гарна нагода випробувати 12*х зум свого нового фотоапарата – вийшла незла підбірка фоток. Кожного вечора пляжі прибирають від сміття, якого в центрі назбирується нівроку, тому зранку пляжі в ідеальній чистоті.
На набережній знаходиться ще мегадискотека, куди кожного дня зазивали хлопчики з рупорами. Хоч дискотека була далеко від нашої вілли, бумкання ми чули практично кожної ночі до 3 години. Мені це бумкання деколи заважало спати, а от Софійка і дружина спали, як „вбиті”.
Відпочивши від дороги, 18.07 їдемо в Мамаю в аквапарк. Дорога проходить через Константу, де є знаки на Мамаю. По дорозі помічаємо знак на дельфінарій, вирішуєм, що треба також сходити…нашій малечі має сподобатись. В’їзд в Мамаю платний, одноразовий проїзд 3 леї, турнікети підняті і народ проїзджає їх не платячи, мабуть мають проїзні на довший час. Зразу за проїздом турнікетів праворуч аквапарк. Проїхавши його навколо попадаємо на велику стоянку, на якій місцями стоять знаки що вона платна, а місцями знаків нема. Ми затримались біля авто і підійшов парковщик брати платню, каже 4 леї я вже був готовий платити, а він записує годину і показує на квитанції що це за годину, щось мені перехотілось стільки платити, адже ми сюди на весь день, кажу йому що ми в аквапарк – він киває і йде…так я і не зрозумів що то було, чи платна парковка чи розвод. Вхід в аквапарк по 50 леїв на весь день, для дітей менших за 1м50см 25 леїв. Зразу за входом камери зберігання. В аквапарку багато гірок як для дорослих так і для дітей різного віку, а також гарна екскурсійна річка, яка проходить навколо всього аквапарку, і по ній плавають на кругах цілими сім’ями. Також там водяна бар стійка, танц. майданчик з фонтанами, джакузі – дуже красивий аквапарк , в якому обов’язково варто побувати, відпочиваючи на ромунському побережжі. Після аквапарку зробили собі екскурсію по Мамаї, проїхався до кінця, де також турнікети для оплати проїзду і кемпінг з великими турецькими шатрами. Люди туди приїжджають навіть з двоспальними матрацами. Подивися на пляжі – дуже широкий і довгий пляж, цікаво було б там залишитись до вечора, але малеча спала в авто, була дуже змучена гірками і не зрозуміла б нас навіщо нам ще купатись в морі після таких атракціонів.
На наступний день знову їдемо в Константу, цього разу заради дельфінарія. На першу виставу на 11.00 запізнюємось, купляємо квитки на 14.00. Так як маємо вільний час йдем на качелі поряд, пізніше дівчата пішли в мінізоо, я ж повалявся на травичці…шось вигляд ззовні того зоо мене не захоплював. По відгукам дружини там дійсно нема на що дивитись…справді міні. Вхід в дельфінарій через автоматичні турнікети, запихаєш квиток і проходиш ...в критий басейн…напроти великі вікна з яких валить сонце прямо в очі(дуже „зручно” дивитися на шоу)…і лише один напівздихаючий дельфін і 2 ліниві тюлені. Може мені б це сподобалось, як решті публіці, але побувавши в Ялтинському дельфінарії цей зовсім не дивиться . Хоча нашій Софійці дельфін сподобався(чи то просто слово гарне) і вона часто просила показати відео і фото з дельфіном.
22.07 їдемо в протилежну сторону – в Мангалію. Місто побудоване на розвалинах грецької фортеці Калатіс. На карті знаходимо що там є Археологічний музей Калатіса, але незважаючи, що місто надто маленьке не можу його знайти - тричі його об’їхав поки знайшов. В музеї написи на французькій, німецькій і ромунській, чомусь немає англійської. Не знаючи тих мов, подивились лише перший зал, далі вирішили не дивитись. Ще в Мангалії відвідали дві церкви, подивились на пам’ятник, і поїхали дивитись на пляжі. В Мангалії широкий але не довгий пляж, на окраїні Мангалії курорт називають Сатурн, тут взагалі одні Т-подібні хвильовідбійники, а от між Сатурном і Венусом довжелезний широкий пляж Adeas. Тут великі простори, дрібний пісок, дуже гарний і пологий захід в море – зручно купатись малявкам, тому сюди з’їзджаються з сусідніх курортів. На цьому пляжі наша Софійка надурілася , як могла....Вода була дуже тепла і ми практично не вилазили з неї. Софія доплавалася до того, що заснула на руках в воді . Так тут сподобалось що приїхали сюди і 25.07, а на зворотній дорозі роздивились курорти Аврора, Юпітер, Нептун, Олімп – що переходять один в наступний і мало чим відрізняються.
Редагувати
Цитувати
- это мало сказано!
зато крики всі чути.
Good Luck
