Відповісти
Дорога стелилась під колеса сірим асфальтом, стрілка спідометра добиралась до 150, через що доводилось час від часу розганяти морганням фар тошнильщиків, які, при вільній правій смузі, вперто їхали 90 в лівій. А винувата у всьому Руслана Лижичко, вірніше її останній альбом "Дикі танці". Важко його спокійно слухати в автомобілі, ніяк не виявляючи назовні емоційне піднесення.
Карпати мене зустріли чудовою погодою і ... занятим домиком, де планував зупинитись. Ну, раз так, значить так. Віддавшись в руки долі їду далі. І вона не підвела - в першому ж місці, куди звернувся з запитанням - "Чи не маєте вільного будиночку для відпочинку" я отримав ствердну відповідь.
Ну а далі був тиждень повного розслблення, спокою, тиші. Походи в гори, купання в Стрию, яке ні з яким морем не порівняти... Як кажуть, добре, але мало.
Щоб багато не писати, викладаю трохи знімків з відзнятої плівки.
Це ще не Карпати, це ще околиці Львова... Але теж красиво!
Ось так виглядала наша тимчасова оселя
Розслабуха розпочалась! Треба скоренько користати з моменту, поки господаря нема!
Важка спадщина. Ідеш собі лісом, ідеш, а тут таке...
Краєвиди околиць
Чемний песик
А ти, господарю, щось в житті таки навчився! Непогану корзинку виплів - і голову є на що покласти, і від сонця заховатись, ще й гриби збирати можна (і нащо вони тобі тільки здались?)...
А ось так вот гриби в лісах Карпатських ростуть, серед смерічок і кущів чорниці...
А так вони ростуть на полонинах, у траві...
Ну і ще пару цейзажів на остаток...
PS. Все, я претендент на банкрутство! Хто займається фотографією, мене зрозуміє... Хочу щось короткофокусне і довгофокусне. Але обов`язково з малою діркою!
Поділіться враженнями, якщо маєте такі, від б`юджетної оптики під М42-1 з фокусною відстанню 28, 35 з кутом хоча би 60 градусів (панорамник, коротше кажучи) і 80, 100, чи й більше. Буду вдячний.
Редагувати
Цитувати
Інтелигентний песик такий.
Коли поверталися через Верецький перевал - Сколе, в р-ні с. Діброва (чи щось подібне) місцеві кошиками продавали навіть білі гриби.
