Взагалі я неконфліктна людина, вивести мене з себе важко. Але коли на мокрій дорозі тебе починають вчити тормозінням в підлогу (була б літня гума - догнав би), і так пару раз, а потім скидає [*****] швидкість до 20 - розганяється, знов по тормозах...А ззаду моя дружина на останньому тижні вагітності і дитина мала... А головне вчити не було за що, не мав я куди вправо прийняти.......
Коротше на найближчому світлофорі він в мінусі - дзеркало, бокове скло, і морда трохи підпорчена. Тільки ментом виявився, наряд викликав. Каже:
- ти в мене сядеш зараз
а я йому парирую - кажу
- в дружини води відійшли (неправда), якщо з нею щось станеться - я тебе вдушу гада
Він не розуміє. Каже 200 баксів давай. А я кажу будь мужиком, неправий - получив по гриві - їдь далі - але ж мент, такого не перепреш.
Коротше бодались так хвилин 10. Я групу підтримки викликав, думаю як себе поводити коли наряд приїде - планував в відказ йти - я не я і хата не моя, перший раз бачу, нікого не бив. Свідки тільки в мене.
Але проколовся мент. Дав мені зрозуміти що нікого він не викликав. Як в кіно про терористів набрав щось на трубці і руку на кнопці виклику як на курку тримає і каже
-ну шо, викликати чи даєш 200 баксів? І то вже коли я думав що зараз повяжуть.
Маленький психологіячний прес з моєї сторони розрулив ситуацію, мент поїхав, 200 баксів залишились при мені.
Тепер совість мучає. З одної сторони дружина понервувалась, з іншої - він так і не зрозумів за що відгріб.
А як би поступли Ви?