В ответ на:

---

Так, як вже зазначалось, ст. 289 КУпАП встановлює, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, проте, відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення до суду має здійснювати оскарження відповідно до КАСУ, а отже, така особа подаватиме не скаргу, а позовну заяву відповідно до ст. 105 КАСУ.

Доцільно зауважити, що законодавець не зазначає, що саме мається на увазі під "порядком оскарження, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України", що дає підстави вважати, що поняття "порядок" розповсюджується в тому числі і на строки для оскарження, а отже, враховуючи, що строкові обмеження, зазначені ст. 289 КУпАП встановлені виключно для подання "скарг", вбачається відсутність підстав стверджувати, що норми ст. 289 КУпАП поширюються на випадки, коли притягнена до відповідальності особа подає позовну заяву відповідно до КАСУ, строк для подання якої становить не десять днів, а рік.

Беручи до уваги зазначене вище, варто дослідити положення ст. 291 КУпАП, де зазначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності набуває чинності після закінчення строку на її оскарження (відповідно до ст. 288 КУпАП при визначенні порядку звернення з метою захисту своїх прав до суду в порядку КАСУ вживається саме поняття "оскарження", що означає, що таке поняття відповідно до КУпАП розповсюджується також і при поданні адміністративного позову), а враховуючи, що строк на оскарження такої постанови відповідно до КАСУ становить рік слідує, що постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення має набувати чинності через рік, а не через десять днів, що є підставою для дискусій на тему обов’язковості її виконання. Крім того, варто врахувати, що ст. 299 КУпАП, яка визначає загальний порядок звернення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності до виконання також не встановлює жодних часових обмежень щодо оскарження таких постанов.
Більше того, при дослідженні судової практики вбачається, що наведена вище позиція щодо неоднозначності законодавчих норм щодо десятиденного обмеження строку для оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення існує. Так, наприклад, при розгляді постанови Каховського міськрайонного суду Херсонської області в справі № 2-а-276/2009 від 26.03.2009 року є очевидним порушення десятиденного строку на звернення до суду в порядку КАСУ, проте сама постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області не містить положень щодо поновлення строку на оскарження постанови інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона, хоча зазвичай питання про поновлення строків висвітлюється в постановах при розгляді аналогічних справ. Отже, суд без жодних клопотань зі сторони скаржника про поновлення строку та при явному порушенні скаржником десятиденного строку для звернення до суду все ж таки розглянув позов та скасував спірну постанову інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона.

Проте, як вже зазначалося вище, позиція щодо строку на оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення є неоднозначною, до того ж, аналіз судової практики з цих питань свідчить, що, як правило, скаржники все ж таки заявляють відповідні клопотання про поновлення строку на оскарження, а суди, в свою чергу, як правило, задовольняють такі клопотання (постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 24.06.2009 року в справі № 2-а-211/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 21.05.2009 року в справі № 2-А-199/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 18.05.2009 року в справі № 2-А-187/09 тощо).

Таким чином, врахування спірності положень КУпАП та КАСУ буде щонайменше доцільним, проте в разі пропуску десятиденного строку на оскарження постанов органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення все ж таки не зайвим буде заявити відповідне клопотання з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

Джерело: http://www.legalweekly.com.ua />

---

Редагувати

Відповісти

Цитувати

В ответ на:

---

Так, як вже зазначалось, ст. 289 КУпАП встановлює, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, проте, відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення до суду має здійснювати оскарження відповідно до КАСУ, а отже, така особа подаватиме не скаргу, а позовну заяву відповідно до ст. 105 КАСУ.

Доцільно зауважити, що законодавець не зазначає, що саме мається на увазі під "порядком оскарження, визначеним Кодексом адміністративного судочинства України", що дає підстави вважати, що поняття "порядок" розповсюджується в тому числі і на строки для оскарження, а отже, враховуючи, що строкові обмеження, зазначені ст. 289 КУпАП встановлені виключно для подання "скарг", вбачається відсутність підстав стверджувати, що норми ст. 289 КУпАП поширюються на випадки, коли притягнена до відповідальності особа подає позовну заяву відповідно до КАСУ, строк для подання якої становить не десять днів, а рік.

Беручи до уваги зазначене вище, варто дослідити положення ст. 291 КУпАП, де зазначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності набуває чинності після закінчення строку на її оскарження (відповідно до ст. 288 КУпАП при визначенні порядку звернення з метою захисту своїх прав до суду в порядку КАСУ вживається саме поняття "оскарження", що означає, що таке поняття відповідно до КУпАП розповсюджується також і при поданні адміністративного позову), а враховуючи, що строк на оскарження такої постанови відповідно до КАСУ становить рік слідує, що постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення має набувати чинності через рік, а не через десять днів, що є підставою для дискусій на тему обов’язковості її виконання. Крім того, варто врахувати, що ст. 299 КУпАП, яка визначає загальний порядок звернення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності до виконання також не встановлює жодних часових обмежень щодо оскарження таких постанов.
Більше того, при дослідженні судової практики вбачається, що наведена вище позиція щодо неоднозначності законодавчих норм щодо десятиденного обмеження строку для оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення існує. Так, наприклад, при розгляді постанови Каховського міськрайонного суду Херсонської області в справі № 2-а-276/2009 від 26.03.2009 року є очевидним порушення десятиденного строку на звернення до суду в порядку КАСУ, проте сама постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області не містить положень щодо поновлення строку на оскарження постанови інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона, хоча зазвичай питання про поновлення строків висвітлюється в постановах при розгляді аналогічних справ. Отже, суд без жодних клопотань зі сторони скаржника про поновлення строку та при явному порушенні скаржником десятиденного строку для звернення до суду все ж таки розглянув позов та скасував спірну постанову інспектора ДПС ВЗС УДАІ м. Херсона.

Проте, як вже зазначалося вище, позиція щодо строку на оскарження до суду постанови органу (посадової особи) про накладення стягнення є неоднозначною, до того ж, аналіз судової практики з цих питань свідчить, що, як правило, скаржники все ж таки заявляють відповідні клопотання про поновлення строку на оскарження, а суди, в свою чергу, як правило, задовольняють такі клопотання (постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 24.06.2009 року в справі № 2-а-211/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 21.05.2009 року в справі № 2-А-199/09, постанова Першотравневського міського суду Дніпропетровської області, винесена 18.05.2009 року в справі № 2-А-187/09 тощо).

Таким чином, врахування спірності положень КУпАП та КАСУ буде щонайменше доцільним, проте в разі пропуску десятиденного строку на оскарження постанов органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення все ж таки не зайвим буде заявити відповідне клопотання з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

Джерело: http://www.legalweekly.com.ua<br />
<hr /></blockquote><font class="post">

---

Всё это, конечно, замечательно и познавательно, но.....
При чём тут КАСУ?
Насколько я поняла топикастер говорит о вызове в суд по административному нарушению

Редагувати

Відповісти

Цитувати