14,5 лет был с нами. Выучил сына, в школе, и в институте. И, видно, посчитал свою миссию выполненной.
Ничего не помогло, ни врачи, ни лекарства. Жаль невыносимо...

Может гоняет теперь в своем кошачьем раю за кошками и мышами...


очень жалко.

за что выгребала хорошо

. Або просто Бонік. Безпородистий чорнобілий котик. Розумненький. Коли мій дідусь 8 років лежав напівпаралізований з інсультом, то як будь-який хазяїн хоч і не міг все сам контролювати, але кілька разів на день запитував як кури, як те чи інше. Але в першу чергу питав як кіт
. Коли дідусь помер (хай земля йому буде пухом), то бабусю стали забирати на зиму в Київ. Хату закривали, в дворі все прибирали. А кота залишили
і попросили сусідів його годувати і, щоб жив у них на горищі. Так сусіди кажуть, що він щодня по кілька годин навіть в самий сильний мороз сидів на ганку на снігу і чекав... На наступну зиму його вже теж забрали в Київ. На той час він теж був вже стареньким і захворів (чи бронхіти, чи щось таке). Якось бабусі стало дуже погано. Довелось викликати швидку допомогу бабусі. Їй робили дуже складну операцію. Трошки пізніше в цей же день Боніфацій помер. І тільки потім ми зрозуміли, що Бонік віддав своє життя за бабусю... 